Протягом останніх трьох десятиліть галузь свинарства залишалася однією з найважливіших складових світового аграрного виробництва. Вона відігравала ключову роль у забезпеченні населення тваринним білком, формувала експортні потоки в Азії та Європі і водночас залишалася вразливою до глобальних епідеміологічних ризиків. Аналітики Experts Club дослідили зміни у світовому поголів’ї свиней за період з 1990 по 2023 рік.

«Свинарство — це галузь, де економіка тісно переплетена з біологічними ризиками. Воно надзвичайно прибуткове в умовах стабільності, але миттєво страждає від будь-яких порушень у ветеринарному або логістичному ланцюжку», — зазначив Максим Уракін, кандидат економічних наук і засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club.

На початку 1990-х років загальне поголів’я свиней у світі впевнено зростало, особливо в Китаї, який став найбільшим виробником і споживачем свинини. Масове промислове виробництво, урбанізація і високий попит на м’ясо в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні стимулювали розширення потужностей. До середини 2010-х років галузь перебувала на своєму піку: в окремі роки кількість свиней у світі перевищувала мільярд голів. Така динаміка відображала успішну комерціалізацію галузі в Китаї, В’єтнамі, Бразилії, США, Німеччині та Іспанії.

Однак після 2018 року світове свинарство зіткнулося з одним з наймасштабніших викликів за останні десятиліття — пандемією африканської чуми свиней (АЧС). Епізоотія, що почалася в Китаї, поширилася на десятки країн і призвела до масового скорочення поголів’я. Тільки в Китаї, за оцінками, було знищено понад 100 мільйонів свиней. Це призвело до дефіциту м’яса на глобальному ринку, зростання цін, кризи кормових ланцюгів і переорієнтації міжнародної торгівлі.

«Після удару АЧС Китай почав активно реформувати структуру свинарства, переходячи від дрібних фермерських господарств до великих біозахищених комплексів. Це вплинуло і на глобальний ринок, оскільки попит на безпечне і контрольоване м’ясо різко зріс», — пояснив Уракін.
Європа, в свою чергу, опинилася під тиском екологічного законодавства і зростаючих вимог до утримання тварин. У Нідерландах, Данії, Німеччині спостерігалося скорочення галузі не тільки через хвороби, але і через політичне рішення зменшити викиди метану і нітратів. У Північній Америці ситуація залишалася стабільною, хоча і під впливом тарифних воєн, особливо у відносинах США з Китаєм.

На сьогоднішній день світове свинарство частково оговталося, проте залишилося у фазі перебудови. Китай поступово відновлює поголів’я, однак на нових принципах — із суворим контролем біозахисту, генетики та інвестицій в інновації. Водночас все більше країн інвестують в альтернативні білки — культивоване м’ясо, рослинні аналоги свинини, що формує довгострокові ризики для традиційної галузі.

«Майбутнє свинарства — це симбіоз біотехнологій, сталого менеджменту та ветеринарної надійності. Хто не зможе адаптуватися — втратить ринок», — підсумував Максим Уракін.
Детальний аналіз ситуації на ринку свинини та візуалізація світових трендів — у спеціальному відеоогляді на YouTube-каналі Experts Club.

Experts Club агроринок свинарство тваринництво Уракін

Last modified: 21 Вересня, 2025