До оновленого глобального переліку World’s Top 2% Scientists (база Stanford/Elsevier Updated science-wide author databases of standardized citation indicators, версія 8, оновлення за даними Scopus станом на кінець 2024 року та окремо за 2024 рік) увійшли 122 українські науковці. Рейтинг фіксує найцитованіших дослідників світу за стандартизованими індикаторами та демонструє зростання міжнародної видимості української науки.

Перша десятка українських учених у глобальному списку

1. Олександр П. Демченко — Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України (ранг 14 171)

2. Олександр Вайсерман — Інститут геронтології НАМН України (ранг 17 888)

3. Олександр М. Вайсерман — Інститут геронтології НАМН України (ранг 19 976)

4. Ігор Л. Марков — Nova Ukraine (США) (ранг 39 317)

5. С. В. Ісаєнков — Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (ранг 41 038)

6. Станіслав В. Ісаєнков — Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України (ранг 52 520)

7. Володимир Кулик — Київська школа економіки (ранг 54 037)

8. Анатолій М. Кочубей — Національна академія наук України (ранг 56 871)

9. Володимир М. Гунько — Інститут хімії поверхні НАН України (ранг 64 306)

10. Юрій І. Ізотов — Інститут теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України (ранг 67 449)

Списки формує команда проф. Джона Іоаннідіса (Стэнфорд) за даними Scopus. До переліку потрапляють або топ-100 тис. учених за композитним показником c-score (з/без самоцитувань), або верхні 2% у своїй підгалузі за класифікацією Science-Metrix (22 галузі, 174 підгалузі). Публікуються дві вибірки: за всю кар’єру (career-long) та за окремий рік (single-year); у нинішньому оновленні річний зріз — за 2024 рік, кар’єрний — накопичено до кінця 2024 року. Ранжування враховує обсяг і структуру цитувань, позицію співавторства, роль автора в публікаціях та інші бібліометричні параметри, зведені в стандартизований c-score.

Провідні позиції українців традиційно пов’язані з установами НАН України, НАМН України, а також університетами й профільними дослідницькими організаціями. Серед галузей — біомедицина, хімія та матеріалознавство, фізика й астрономія, інженерія, математичні науки, економіка та ШІ.

Українські університети вже повідомляють про входження своїх науковців. Зокрема:

• Національний університет “Львівська політехніка” відзначив низку своїх дослідників; Вікторія Висоцька — в обох категоріях (career-long і single-year).

• Тернопільський національний медичний університет підтвердив присутність Оксани Боярчук (педіатрія, клінічна медицина) та Дмитра Вакуленка (штучний інтелект та обробка зображень).

• За узагальненнями регіональних медіа, серед українських науковців стабільно високі позиції утримує проф. Володимир Лущак (Прикарпатський національний університет).

Потрапляння до Top 2% — сигнал для світової академічної спільноти та донорів про високий вплив публікацій, що полегшує участь у грантах і консорціумах. Розширення присутності України в рейтингу підкреслює результативність інвестицій у відкритий доступ, наукові бібліотеки, інфраструктуру даних і підтримку академічної мобільності. Імена з України фіксуються у різних підгалузях, що свідчить про диверсифікацію досліджень — від фундаментальних дисциплін до прикладних технологій та охорони здоров’я.

Офіційний набір Elsevier Data Repository містить окремі таблиці для career-long та single-year і дозволяє шукати за прізвищем та афіліацією. Для коректної верифікації рекомендується звірятися саме з оригінальним датасетом Elsevier/Stanford, адже неофіційні пости чи агрегатори інколи плутають афіліації або змішують обидві категорії.

наука Україна

Last modified: 7 Жовтня, 2025